День святого Валентина – відмінний привід поговорити про кохання, яке воно насправді. Отож студенти факультету соціології та управління під організаційним протекторатом Наукового товариства ФСУ зібралися 13 лютого, напередодні найромантичнішого дня року, за круглим столом, щоб філософськи осмислити поняття кохання. Модераторами заходу стали к.філос.н, доц. кафедри соціальної філософії та управління Ігор Ілліч Капріцин та Голова НТСАДМВ ФСУ Олена Струк.

       Серед  доповідачів знайшлися як однодумці, так і опоненти, як прозаїки, так і поети, як наївні, так і досвідчені прихильники високого почуття. Говорили про різні аспекти кохання, приводили цікаві порівняння. «Останнім часом, я розцінюю кохання як хорошу п’янку! А чоловіки в цій дії постають у вигляді пляшки вина», – сміливо визначила Катерина Маслій, також підкресливши, що закохані втрачають щастя, не навчившись передусім пити. Такі метафоричні оберти були близькі й Наталії Барановій, яка ототожнювала кохання з хмелем, а злочинцем називала кохану людину, що вкрала її серце.

Дискутували щодо існування кохання з першого погляду, так і не дійшовши згоди. Однак в роботах майже кожного з учасників лунали слова про те, що кохати – це велике мистецтво, якому треба вчитися; це праця та мудрість. І взагалі «це доросле почуття» (Антон Назаренко), яке «в своєму розвитку проходить багато стадій: спочатку це захоплення, потім закоханість, а вже пізніше кохання…» (Лілія Зайцева). Саме тому «справжня міцна любов не схожа на карнавал, часом вона приходить тихо і непомітно. Фундаментом для такої любові служать почуття взаємної симпатії, поваги, терпіння і взаєморозуміння» (Олександра Колчакова).

Яскраво описували молоді науковці й впливовість кохання, яке «змінює наше уявлення про силу людського духу» (Антон Назаренко). «Вона може бути силою, яку несе в собі Сонце, тобто бути силою, що дає нам світло і тепло, а в кінцевому підсумку – життя. А може й навпаки: бути руйнівним стихійним лихом, подібно цунамі, землетрусу або дикій пожежі» (Віталіна Майборода). Піднімалося також доленосне значення кохання, що дарує нам людей, «здатних зачепити найпотаємніші куточки нашої душі, яка знає в чому її призначення. З ними ми стаємо насправді уразливими, і саме в ці моменти усвідомлюємо свої слабкі сторони, що вимагають зміни» (Марія Пересипко).

Усі учасники були нагородженні почесними грамотами, а переможці отримали подарунки.

Кохання – це поняття філософське, тобто неосяжне, однак деякі з учасників заходу наблизилися до пізнання істини, на думку суддівської колегії, трошки ближче інших. Третє місце зайняла робота Лілії Зайцевої, друге місце дісталося роздумам Марії Пересипко, а філософом Дня закоханих визнано Антона Назаренка, який вважає, що «кохання – це найскладніше почуття, яке здатна відчувати людина».

НТСАДМВ ФСУ

Автор матеріалу та фото: Пересипко Марія